Варіанти реалізації механізму компенсації зносу фрикційних накладок веденого диску зчеплення і його застосування для вантажних автомобілів та автобусів

Анотація

В роботі зроблено акцент на вплив зносу фрикційних накладок веденого диску зчеплення на його експлуатаційні показники, а саме швидкодію та точність роботи. Окремо наголошується на важливості врахування величини зносу фрикційних накладок веденого диску у контексті автоматизації процесу керування агрегатами трансмісії автомобіля, зокрема зчепленням. Також припускається застосування механізму компенсації зносу накладок, що дозволить отримати конструкцію, яка під час усього періоду роботи буде відповідати основним вимогам, що висуваються до приводів керування зчепленням, незалежно від стану фрикційних накладок веденого диску. Приведено аналіз відомих способів компенсації зносу фрикційних накладок в механізмі керування зчепленням. Відзначено, що існуючі варіанти механізмів компенсації зносу фрикційних накладок застосовуються переважно у конструкції легкових автомобілів та реалізовані безпосередньо у механізмі зчеплення. Запропоновані конструкції та описано принцип дії механізмів компенсації зносу фрикційних накладок, які адаптовано для роботи у складі приводу зчеплення вантажних автомобілів та автобусів. При цьому суттєвою їх відмінністю від відомих конструкцій є те, що вони перебувають у складі приводу зчеплення, а саме пневматичному циліндрі підсилювача. Обидва запропоновані варіанти механізмів компенсації зносу фрикційних накладок зчеплення вантажних автомобілів реалізовано на основі відомих раніше технічних рішень: обгінної муфти та гідравлічного компенсатора. У випадку застосування у конструкції пневматичного циліндра обгінної муфти відзначено недолік у вигляді високих контактних напружень в зоні торкання кульки, штока та конічної поверхні поршня, а також достатньо великі габаритні розміри механізму компенсації. При цьому варіант механізму із гідравлічним компенсатором, який встановлено між двома частинами штока підсилювача привода керування зчепленням, виглядає більш перспективним і не має очевидних недоліків, окрім збільшення кількості деталей. При цьому обидва представлені рішення мають беззаперечну перевагу – їх можна реалізувати на серійних пневмогідравлічних підсилювачах зчеплення.