Визначення розмірів порових каналів фільтруючих матеріалів

Анотація

Для знаходження розподілу пор за розмірами застосовують методи: вдавлення ртуті в пори, витіснення рідини з пор, дослідження мікрофотографій і ін. Поширеним методом оцінки розподілу пор за розмірами в фільтруючих матеріалах є метод вдавлювання ртуті. Дослідження проведені на пористих ПТФЕ з різною пористістю. Матеріали виготовлялися шляхом попередньої підготовки суміші диспергованих пороутворювача і порошку полімеру з подальшим пресуванням при кімнатній температурі, термообробкою, вилуговуванням пороутворювача і сушки. Як пороутворювач використовувався хлорид натрію. Вилуговування пороутворювача досягалося шляхом кип'ятіння в дистильованії воді. Сушка зразків здійснювалася при t = 1000C протягом 12 год. Об'ємна пористість регулювалася співвідношенням кількостей пороутворювача і полімеру і змінювалася в діапазоні від 64 до 76%. Розмір пор визначався головним чином дисперсностью пороутворювача і матеріалу основи. Проведено зіставлення методів отримання даних про розміри порових каналів. Показано, що найбільш достовірні значення розмірів порових каналів забезпечує гідравлічний метод заснований на спільному рішенні рівнянь Дарсі і Гагена-Пуазейля. Визначено максимальні і середні діаметри вузьких ділянок порових каналів, коефіцієнти звивистості, проникність пористого політетрафторетилену в інтервалі значень пористості від 0,64 до 0,76. Встановлено, що збільшення пористості матеріалу від 0,64 до 0,76 супроводжується зменшенням коефіцієнта звивистості порових каналів від 2,4 до 1,3 і збільшенням їх проникності від 1,85 до 101,23Д. Зі збільшенням пористості також спостерігається збільшення відношення dmax і dср, що свідчить про зростання неоднорідності порової структури.